Будівництво складів для зерна: як агросектор стоїть на варті під час війни

Війна спричинила суттєві зміни у багатьох сферах національної економіки, зокрема, і в аграрному секторі. Стан сільського господарства в роки війни дещо погіршився, але навіть системне та цілеспрямоване знищення портової і зернової інфраструктури не змогло паралізувати галузь, яка продовжує розвиватись. Це стосується і будівництва зернових складів та терміналів.

Роль зернових складів у забезпеченні економіки

Україна багато років поспіль входить до когорти країн, які лідирують у рейтингу обсягів експортованого зерна. Мільйони тон зернових культур, що відвантажуються у різні куточки світу, забезпечують розвиток міжнародних аграрних відносин і приносять досить суттєвий обсяг валютної виручки. Наприклад, якщо зерно продається по ціні 6 доларів США за бушель (27,2 кг), то кожна тисяча тон приносить близько 220 тисяч доларів. Нескладно підрахувати, що збільшення обсягів виробництва, яке передбачає стрімкий розвиток складської інфраструктури, матиме позитивні наслідки для економіки.

Будівництво складів під час війни – виклики та переваги

Руйнівні наслідки війни не зупиняють нарощування складського потенціалу. Посівна в умовах війни триває і під час повітряних тривог, а відсутність умов для зберігання вирощених сільгоспкультур призводить до зайвих витрат і зниження рентабельності аграрних підприємств. В Україні найбільшого поширення набули металеві силоси й підлогові сховища з автоматизацією. Альтернативним варіантом можна вважати спеціальні рукави з поліетилену. Їх особливість полягає у можливості організувати зберігання зібраного врожаю безпосередньо на полі.

Підлогові зернові склади

Серед недоліків складів підлогового типу можна виділити складність реалізації проєктів повної автоматизації та контролю зміни характеристик продукції, високу трудомісткість завантажувальних і вивантажувальних робіт.

Проте сучасні склади дозволяють підвищити надійність зберігання сільгосппродукції, надають можливість безперервно контролювати вологість, температуру та наявність шкідників у зерні. Також вони забезпечують високу швидкість виконання технологічних операцій, захист від птахів, гризунів і при цьому займають мінімум корисної площі.

Популярність автоматизованих складів обумовлена тим, що автоматизація є вигідною альтернативою капітальному будівництву елеваторів, яке потребує чималого бюджету. Незважаючи на те, що автоматизація являє собою складний процес, зважений підхід до реалізації всіх етапів відповідного проєкту дозволяє вийти на прийнятний період їх окупності.

Українські фермери протягом 2023 року зібрали досить непогані врожаї зернових культур, але продаж стримують не надто високі ціни, тому більша частина зібраного збіжжя залишається на складах.

«Окрім цього, буде великою проблемою зберігання — у нас залишилося біля 1,5 млн т збіжжя, яке ми не вивезли ще з минулого року й воно перейшло на цей рік… якщо не будемо його експортувати, то проблеми у нас будуть», — додав Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації 

Незважаючи на постійні обстріли і руйнівні атаки, земельний фонд та аграрні відносини розвиваються, а провідні оператори українського ринку «не чекають влучної миті» і продовжують будувати нові зерносховища і активно відновлювати пошкоджені об’єкти.

Зернові склади як інвестиція в майбутнє

Багаторічна практика будівництва і експлуатації зернових складів підтверджує прибутковість такого бізнесу, оскільки щорічні врожаї треба якісно зберігати і готувати до продажу, а це можна зробити виключно на сучасному зерновому складі. Отже, якщо суб’єкти, які представляють сільське господарство (аграрії), не володіють власною мережею зерносховищ, вони будуть користуватися послугами однієї з компаній, присутніх на профільному ринку.

Якщо інвестувати у зернові склади і запропонувати виробникам привабливі умови співробітництва, можна розраховувати на стабільний прибуток на багато років уперед. Для підвищення попиту на послуги зернового складу потрібно передбачити, щоб мережа об’єднувала об’єкти різних конфігурацій, які дозволять надавати певні пільги аграріям і зберігати партії у кілька десятків, сотень або тисяч тон продукції в залежності від потреб замовника.