Автор: admin

Компанія «Каркас Груп», яка спеціалізується на комплексному будівництві приміщень сільськогосподарського та виробничого призначення, дедалі більше стає популярною серед українських агровиробників.

 

Згідно із даними опитування, яке проводили у компанії, щонайменше 80% фермерських господарств в Україні хоча би раз чули про «Каркас Груп», а з кожним роком все більше агровиробників замовляють у компанії складські приміщення для зберігання продукції.

 

Зокрема, зараз одночасно реалізуються 15 нових проєктів: від овочесховищ та ангарів для зерна для невеликих агропідприємств до потужних морських терміналів.

 

«Ми – завод-виробник, наші споруди відрізняються надійністю, довговічністю та міцністю», – розповів  АgroТimes операційний директор ТОВ «Каркас Груп» Артем Лащенко.

 

 

Це підтверджують й клієнти компанії: вони переконані у тому, що український завод виробляє продукцію європейської якості. Експлуатація споруд від «Каркас Груп» доводить: кожен зварний шов, кожне бовтове з’єднання слугуватиме десятиріччями.

 

«Каркас Груп» має власний проєктно-інженерний відділ, який розробляє індивідуальні конструкції, розраховані під снігове та вітрове навантаження прийняте згідно з нормативними документами кожного населеного пункту України.

 

Стадії виробництва включають:

• вхідний контроль матеріалу;
• підготовка, слюсарні роботи та зварювання конструкції;
• фарбування продукції у малярному цеху;
• вихідний контроль виготовлення металоконструкцій.

 

Для фарбування конструкцій використовуються виключно європейська сировина. Шар системи покриттів становить не менше 150 мкм.

 

Готова продукція компонується партіями, комплектується необхідними елементами монтажних з’єднань та відвантажується на автотранспорт, що доставляє металоконструкції на об’єкт.

 

Редакція порталу https://agrotimes.ua/

У сучасному аграрному секторі важливу роль відіграють правильні умови утримання тварин. Саме на цьому спеціалізується ТОВ «Каркас Груп» – компанія, яка впевнено задає стандарти у будівництві тваринницьких комплексів, зокрема корівників і телятників.

 

Що робить їх лідерами ринку?

Ключові переваги компанії включають:

• 15 висококваліфікованих будівельних бригад, здатних працювати з проєктами будь-якої складності.
• Широка географія реалізації проектів. Роботи виконуються по всій території України, що підтверджує репутацію надійного партнера.
• Орієнтація на замовника. Кожен проєкт адаптований до конкретних потреб клієнта, враховуючи специфіку господарства.

 

Як це впливає на фермерів?

Будівництво від ТОВ «Каркас Груп» означає, що клієнт отримує повністю готовий до експлуатації комплекс. Усі будівлі правильно розділені на зони для годівлі, відпочинку і вигулу худоби, що забезпечує комфорт для тварин та оптимізацію роботи працівників.

 

 

«Це не просто ферма, це інструмент, який працює на наш успіх. Автоматизація та продумана інфраструктура значно полегшили нашу роботу», — розповідає один із клієнтів компанії.

 

Редакція порталу https://agronews.ua/

Не є таємницею, що чим кращі умови у складі, тим довше і якісніше можна зберігати зерно, щоб дочекатись найкращої ціни на продукцію.

 

Ключовим завданням стає створення відповідних умов та розв’язання проблеми з появою надмірної вологи у складі та утворення конденсату на холодній покрівлі.

 

Здавалось би, що може загрожувати? Але практика українського фермера демонструє, що конденсат, який капає на зерно, псує верхні шари насипу, а це щонайменше 5 % непридатної до реалізації продукції.

 

Без достатнього повітрообміну та за відсутності свіжого повітря зерно, в прямому сенсі, пріє та стає середовищем для розмноження комах.

 

Інший фактор, який також потрібно враховувати – це шкідливі умови для праці персоналу під час перевантаження продукції.

 

Зерновий пил змушує в середині складу працювати у респіраторах і окулярах, та окрім цього має небезпечну властивість – миттєво займатись навіть від маленької іскри. Тому потрібно максимально убезпечити людей та зібраний врожай.

 

Сучасні технології автоматизації ангарів вже вийшли на новий рівень і пропонують рішення – це система «Розумний ангар».

 

Комплексне рішення є власною розробкою компанії «Каркас Груп» для дистанційного керування складським обладнанням і процесами.

 

Система працює через спеціальний застосунок у смартфоні, надаючи можливість повноцінного моніторингу та створення ідеальних умов для зберігання врожаю. Користувач віддалено може контролювати рівень вологості та температури у складі, що є надзвичайно важливим для зберігання зернових культур або іншої чутливої до умов продукції.

 

Автоматичне керування обладнанням запобігає утворенню конденсату на покрівлі та відводить зерновий пил під час перевалки зерна.

 

Функція сповіщення допомагає уникнути можливих аварійних ситуацій та поламок: у разі несправності система блокує механізми та інформує користувача про проблему. Якщо, наприклад, виникає помилка в роботі вентиляційної системи, додаток сповіщає про це усіх, хто має доступ до керування.

 

Система «Розумний ангар» є надійним рішенням для господарств, які прагнуть забезпечити якісне зберігання врожаю та полегшити технологічні процеси у складі.

 

Редакція порталу https://agrotimes.ua/

Будівельна компанія «Каркас Груп» ввела в експлуатацію першу чергу комплексу ангарів для потреб стивідорної компанії-замовника.

 

Споруда унікальна своїми інженерними рішеннями, а саме однопрольотною конструкцією завширшки 36 м, яка враховує технічні параметри та максимальну продуктивність вмонтованого у ферму транспортера (а це 300 т продукції щогодини).

 

Перший з ангарів має довжину 100 м і здатний накопичувати до 17 тис. т пшениці. До речі, загальні габарити комплексу споруд становитимуть 36х468 м, а максимальний обсяг зберігання (навалом) буде досягатися завдяки змонтованій опорній стіні заввишки 6 м.

 

Ангар передбачає приймання вантажів з залізниці або авто та автоматизоване відвантаження на судно.

 

У компанії поділились, що керування всім обладнанням та моніторинг даних реалізовано у смартфоні. Розробка «Розумний дім», в прямому сенсі, трансформувалась у «Розумний ангар».

 

«Наша компанія має багаторічний досвід у створенні таких конструкцій і вчергове стала забудовником морських портів України», – зазначив Микита Садовий, директор компанії ТОВ «Каркас Груп».

 

Завершення будівництва всього комплексу планується у III кварталі 2025 року. Його спроможність одночасної перевалки насипної продукції становитиме понад 80 тис. т.

 

Редакція порталу https://agrotimes.ua/

Попри великий урожай зерна Волинь має власні резерви для його зберігання. У 2024 році планують зібрати на 10% більше зернових та зернобобових. Тому фермери активно вкладають гроші у нові потужності для зберігання, щоб спокійно дочекатись кращих цін.

 

«Ми прийшли працювати на ці родючі землі не на один рік, тому стратегічно поставилися до відбору людей та сучасної техніки. Я не шкодую вкладати кошти в розвиток, щоб досягнути високих врожаїв», – поділився з виданням agronews.ua Анатолій Олександрович Никонюк, директор ТЗОВ «Городище».

 

Анатолій Олександрович відомий на Волині тим, що створив на господарстві цілий комплекс з п’яти унікальних ангарів для зберігання зерна. А перевагу надав компанії з багаторічним досвідом, а саме –  «Каркас Груп».

 

«Будівельна компанія вже майже 10 років на агро ринку України та готова виконати будь-який індивідуальний проєкт, а наша співпраця з Анатолієм Олександровичем розпочалася з виявлення реальних потреб, вивчення середнього рівня врожайності, парку техніки, місцевості під забудову…» – каже Микита Садовий, генеральний директор ТОВ «Каркас Груп».

 

Садовий Микита Юрійович, директор ТОВ «Каркас Груп»

 

Перша черга будівництва мала задовольнити потребу у ангарі, індивідуальної, Г-образної форми та показала компетентність та досвід підрядника.

 

Склад шириною 16м та загальною довжиною 100м має підпірну залізобетонну стіну, та наразі зберігає 5000 т продукції. Велика кількість воріт обумовлена тим, що влітку приміщення використовується для зберігання врожаю, а взимку – техніки.

 

 

Перевагою компанії ТОВ «Каркас Груп» у напрямку будівництва стала її гнучкість до потреби клієнта з урахуванням усіх «підводних каменів» при реалізації проєкту – відмічає видання agronews.ua.

 

Друга черга будівництва передбачила створення ангару, який здатен зберігати з поля щонайменше 6000 т кукурудзи.

 

Так народився проєкт ангару площею 1800м² (з габаритними розмірами 30м у ширину та 60м у довжину).

 

Це приміщення стало унікальним для Анатолія Олександровича за рахунок виготовлення ферм, які мають запас міцності під використання у конструкціях, де відсутні додаткові центральні колони, а утворений вільний простір суттєво полегшує маневрування єврофур-самоскидів.

 

 

Досягти бажаної місткості компанії-забудовнику вдалось завдяки опорній стіні для насипу висотою 3,5м.

 

До речі, розглянути цей проєкт на 360° можна за посиланням:
https://zskua.com/3dtour/index1.html

Склад був введений в експлуатацію та поставлений на баланс у 2022 році.

 

Наступним кроком для ТЗОВ «ГОРОДИЩЕ» стало будівництво ангару, де організовано автоматичну примусову вентиляцію для запобігання псуванню верхніх шарів зерна від надмірної вологості.

 

Ангар має такі розміри:

• 18м – ширина;
• 84м – довжина;
• 10м – корисна висота

 

Цей ангар отримав два витяжних осьових вентилятори, які були підключені до єдиного блоку управління та керуються однією людиною.

 

 

Серед переваг власного вентиляційного обладнання «Каркас Груп» можна виокремити:

• корпус вентиляційних решіток та промислових вентиляторів виконаний із оцінкованої сталі ZN275 (а лопасті вентилятора – із нержавіючої сталі AISI 321);
• продуктивність осьових вентиляторів – 42 000 м3/год;
• вентилятори обладнані сервоприводом для примусового відкриття жалюзі;
• запуск системи вентиляції дистанційний зі смартфона або автоматичний (за рахунок роботи датчика вологості).

 

«За ці роки нам вдалося здобути повагу та довіру у суспільстві, а також знайти надійних партнерів, які пізнаються у різних ситуаціях», – додає Анатолій Олександрович.

 

Компанія «Каркас Груп» запроєктувала для господарства ще один індивідуальний на сьогодні проєкт.

 

Четвертий склад має не тільки ширину прольоту 40м, а й особливий відсутністю центральних колон.

 

У складі передбачено комплексну автоматичну вентиляцію. Вона включає агропромислові витяжні вентилятори та автоматичні вентиляційні решітки для притоку свіжого повітря. Додаткова постійна циркуляція повітря під покрівлею досягається також за рахунок вентиляційних вікон на всю довжину приміщення. Невід’ємною частиною побудови зерносховища стала підпірна стіна висотою 4 м , яка розрахована для насипу пшениці, кукурудзи, ріпаку та ін.

 

 

Фінальним етапом замовлення стала майстерня для ремонту техніки, оскільки саме техніка заробляє гроші та збирає врожай. Як то кажуть: «Техніку потрібно берегти».

 

Будівництво майстерні площею 864м²  передбачило влаштування світлових вікон у фронтонах приміщення, створення оглядової ями та монтаж бетонної шліфованої підлоги (а для додаткового зміцнення основи використано було топінг).

 

 

Так і народилось невеличке містечко з сучасних зерносховищ всередині могутнього господарства ТЗОВ «ГОРОДИЩЕ». Поспілкувавшись детально з директором, видання дізналось, що підрядник не тільки виконав всі роботи, але і супроводив господарство під час узаконення всіх споруд.

 

Редакція порталу https://agronews.ua/

 

Друга причина – це сучасна система освітлення, що позитивно впливає на фізичний та психологічний стан худоби, яка включає в себе:

 

 

Крім того, корівник оснащений комплексною вентиляцією, яка включає в себе:

 

• вентиляційні штори, що допомагають зберігати тепло та уникнути протягів у корівнику;
• вентиляційні шахти на покрівлі, для відведення парів аміаку та стабілізації вологості всередині;
• ухил скату покрівлі складає 22°, що є обов`язковим для правильного вентилювання.

 

Це і є третя причина бути коровою саме на фермі ТОВ «Хлібороб».

 

Четвертою причиною стає сучасне обладнання від компанії DeLaval.

На фермі для утримання ВРХ автоматизовані всі процеси доїння та кормороздачі, такі як:

 

• роботи-дояри: доярки більше не потрібні, доїння відбувається автоматично і тільки тоді, коли цього хоче сама тварина. З використанням роботів-доярів надої збільшуються щонайменше на 5 %;
• реалізована система промивання обладнання. Ідеальна чистота та стерильність;
• обладнання для годування худоби. Враховуються індивідуальні надої кожної корови і тварини отримують рівно стільки їжі, скільки їм потрібно;
• система гноєвідведення. У корівнику завжди сухо, та немає неприємного запаху;
• бункери охолодження молока.

 

Коровам завжди тепло взимку та прохолодно влітку, за рахунок сендвіч-панелей, використаних на покрівлі корівника. А для захисту корівника від корозії, металоконструкції містять двошарове антикорозійне покриття. Система покриттів металоконструкцій складається з цинко-фосфадного грунту, епоксідної та поліуретанової емалі, що надійно захищає каркас від впливів агресивного середовища. І це ще одна, з безлічі інших, причин бути коровою, на фермі ТОВ «Хлібороб».

 

 

Завдяки цим інноваційним рішенням, наш корівник не просто забезпечує оптимальні умови для тварин, але й підвищує продуктивність господарства та забезпечує стабільність у виробництві молока…», – розповідає Микола Копил, директор господарства.

 

Ця новина – тільки початок захопливого шляху для ферми ТОВ «Хлібороб». Інноваційний корівник – це лише один із кроків на шляху до досягнення ще більших висот у сільському господарстві.

А з будівництвом таких ферм для худоби вам допоможе будівельна компанія ТОВ «Каркас Груп», яка є безумовним лідером на ринку сільськогосподарського будівництва.

Варто додати, що на момент публікації матеріалу, компанія вже активно реалізує другий проєкт для замовника – комплекс навісів для утримання телят. Будівництво планується завершити до кінця 2024 року.

 

Редакція порталу https://agro-business.com.ua/

В даний час термінали на західному кордоні будуються практично скрізь, де для цього є можливість. Подібні сухопутні логістичні хаби з моменту повномасштабного російського вторгнення стали своєрідною «відповіддю» на блокування портів України, що допомогло в експорті вагомої кількості агропромислової продукції за останні кілька років.

Як показує статистика, з березня 2022 року по грудень 2023 року за допомогою залізничного рухомого складу було експортовано понад 36 мільйонів тонн агропромислової продукції. При цьому бізнес із урахуванням досить високого попиту збільшив загальну кількість перевантажувальних хабів на західних кордонах України.

Але скільки сьогодні логістичних хабів існує на прикордонних із країнами Європи територіях? Які перспективи на них чекають? Експерти говорять про те, що загальна кількість перевантажувальних терміналів на прикордонних областях України з країнами Євросоюзу за останні кілька років суттєво зросла.

Як показує статистика та практичні висновки, лише за останні 2 роки не менше тридцяти підприємств та компаній отримали дозволи на створення залізничної інфраструктури для перевантажувальних терміналів біля кордону.

В даний час працює вже не менше семи логістичних пунктів, при цьому близько дванадцяти нових перебувають у стадії виробництва. Такі дані були озвучені на конференції AGRO UKRAINE SUMMIT, що проходила на початку лютого.

Один із керівників компанії ТОВ “АЛМЕЙДА ГРУП” Михайло Кудухашвілі розповідає про те, що практично на всіх залізничних переходах із Євросоюзу є по кілька терміналів.

 

Сьогодні або вже будуються, або збудовано не менше двох-трьох терміналів на кожному переході між Україною та суміжними країнами ЄС, – додає Кудухашвілі Михайло

 

Найцікавіше полягає в тому, що не менше 70% цих переходів були облаштовані вже після повномасштабного вторгнення. За наявною інформацією, в даний час в Україні функціонують близько шістнадцяти перевантажувальних терміналів, які обробляють зернові вантажі та мають загальну перевалочну потужність понад 1100 вагонів.

Слід зазначити, що з боку сусідніх країн біля нашого кордону працюють близько сорока логістичних хабів. Серед них:

• Польща – 13;
• Румунія – 9;
• Угорщина – 11;
• Словаччина – 7.

Загалом йдеться про понад п’ятдесят терміналів, які зайняті перевантаженням зернової продукції.

Можна відзначити, що сьогодні обсяги інвестицій, що вкладаються в інфраструктуру на кордоні, дуже великі. Як зазначають експерти, існуючі інфраструктурні можливості знаходяться сьогодні на максимальній потужності.

На кордоні зводяться як великі термінали, так і просто перевалочні хаби, які здебільшого навіть можуть не мати потужностей для зберігання. Останні кілька років з’явилися дуже цікаві кейси, що реалізуються з мінімальними інвестиціями — за 100-150 тисяч доларів.

Їхньою особливістю є той факт, що вони не мають навіть мінімальних ємностей для зберігання, але при цьому виробляють перевалку від 15 до 25 тисяч тонн агропродукції на місяць. Що стосується великих виробництв, то зараз будується об’єкт, у якому передбачено відвантаження залізницею з продуктивністю понад 500 тонн на годину.

 

Думка експертів

Директор ТОВ «АЛМЕЙДА ГРУП» Максим Волченко вважає, що не всі резерви пропускної спроможності залізниці на кордоні використано, оскільки навантаження зернових вантажів на переходи нерівномірне. За його словами, перевезення зерна в пікові періоди до Польщі через Ягодин та Мостиську виглядають на максимумі своїх можливостей.

Однак при організації налагодженої роботи контролюючих служб, інфраструктури та перевізників ці «максимальні» обсяги можна збільшити щонайменше вдвічі. Також керівник зазначає, що деякі переходи “заточені” лише на перевезення інших вантажів, а не аграрної продукції. Тому вони мають потенціал й у перевантаження зерна.

 

«Прикордонний перехід Рава-Руська-Верхрат задіяний виключно на перевезенні глини та вугілля. За два роки війни через вказаний переход не проїхало жодної тонни зернових вантажів. Також ми кажемо, що привабливим виглядає логістика зерна через Румунію. Так, але при цьому через прикордонний перехід Дяково-Халмеу перевозиться лише 1/10 частина українського агроекспорту», – каже Максим Волченко. Однак не для всіх інвестиції у прикордонну інфраструктуру виглядають привабливо у перспективі.

 

Керівник департаменту аграрних питань «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк розповіла, що компанія також розглядала варіанти інвестування у перевантажувальний термінал на кордоні.

Однак згодом від цієї ідеї відмовилися, оскільки важко передбачити ефективність таких інвестицій у довгостроковій перспективі. За словами керівниці, перед будівництвом власного терміналу потрібно розрахувати, чи достатньо зерна для перевалки, коли повноцінно запрацюють усі морпорти. Також слід зважити на технічні можливості підприємства.

Термінал має бути ще й правильно розташований.

 

«Ми дивилися ділянки, де українська сторона може дозволити завантажити навіть шість маршрутів, а польська приймає, на жаль, лише дві. І щоб ти там не ставив, будь-який термінал, а вузьке шийка залишається і далі», – зазначила Світлана Нікітюк.

Як, незважаючи на війну, сегмент індустріальних парків отримав поштовх для розвитку? У чому полягає синергія держави, бізнесу та місцевих громад та що перешкоджає більш активному розвитку цього напряму?

 

80 % усіх зареєстрованих індустріальних парків зараз перебувають на холді: на етапі концепції або просто мають реєстрацію (тут також включено парки на тимчасово окупованих територіях), – про це каже Максим Лозовський, комерційний директор індустріальних парків “Формація”.

 

У Міністерстві економіки визнають, що розвиток індустріальних парків гальмують високу вартість заходів щодо їх облаштування та будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо).

В Україні технічної допомоги від держави практично завжди досить недостатньо. Усі ці речі, які зараз частково почали впроваджуватись на рівні держави, з погляду реалізації незначні. Наприклад, у Туреччині, якщо реєструється індустріальний парк, держава повністю бере на себе всі технічні витрати на підведення всіх комунікацій, доріг, мереж тощо.

Там немає жодних граничних сум: зареєстрували парк, є потенційний резидент, держава виділяє таке фінансування, яке потрібне, щоб закрити всі технічні витрати. В Україні, на жаль, такого нема. Від місцевих громад є лише часткова допомога на рівні прокладання комунікацій.

Наразі державне агентство UkraineInvest розробило інтерактивну карту індустріальних парків України. При спілкуванні з потенційними інвесторами вона показує цікаві локації, насамперед індустріальні парки для розміщення іноземних заводів.
Звичайно, іноземним підприємцям цікавіше будувати заводи в індустріальних парках поблизу кордонів із країнами ЄС та маючи всі податкові пільги щодо прискореної окупності бізнес-проектів.

Потужним драйвером для розвитку ІП в Україні став Законопроект №5688 із змінами до Закону України №5018-VI «Про індустріальні парки», підписаний Президентом України 21.06.22.

Сьогодні на законодавчому рівні прийнято безпрецедентні для України стимули розвитку індустріальних парків. Компенсуються інвестиції в інфраструктуру девелопера, який будує промисловий парк, а учасникам надаються суттєві податкові стимули.

 

---

 

Преференції:

• повна або часткова компенсація процентної ставки за кредитами на облаштування та провадження господарської діяльності;
• надання коштів на безповоротній основі для облаштування парків, забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури;
• компенсація витрат на приєднання до інженерно-транспортних мереж;
• звільнення від податку на прибуток на 10 років;
• пільги щодо податку на нерухомість;
• звільнення від ПДВ за ввезення нового обладнання;
• звільнення від ввізного мита для нового обладнання;
• звільнення від податку на нерухомість за будівлі промисловості.

 

---

 

Нарешті, уряд прийняв нормативну базу, яка, по-перше, дає податкові пільги резидентам індустріальних парків, що є досить непоганим стимулом для компаній. І по-друге, уряд запровадив механізм компенсації капітальних інвестицій резидентів в інфраструктуру.

 

Це важливий крок, оскільки в розвинених країнах індустріальні парки інвестує сама держава. У нас це належить приватному власнику, і це певною мірою гальмує розвиток, — коментує Віктор Довгань, керівник проекту Індустріальний парк «Мостиський сухий порт».

 

Ще один важливий крок із боку держави – збільшення фінансування на ІП, яке заплановано на 2024 рік

У проекті бюджету на 2024 рік закладено 1 мільярд гривень на програму підтримки індустріальних парків. Це сталося вперше в історії України. Ця програма мала запрацювати ще 2022 року, але війна внесла корективи до пріоритетів, зазначили у Міністерстві економіки.

Ці кошти можуть використовувати керуючі компанії індустріальних парків згідно з певними лімітами за наявності керуючої компанії, звітності про роботу ІП, актів виконаних робіт із підведення мереж та облаштування ділянок під вхід інвесторів.

По суті, це така субвенція для ІП: ще жодного разу керуючі компанії індустріальних парків грошей від держави не отримували.

Ще один важливий крок, який має стимулювати ринок – страхування військових ризиків від Експортно-кредитної агенції України, а також програми міжнародних страхових установ – американських, японських, європейських країн.

Франція заявила, що страхуватиме своїх підприємців, які інвестуватимуть в Україну, від військових ризиків. Страхуватиме державна страхова компанія Франції Bpifrance Assurance Export. Також таке рішення ухвалила влада Німеччини та Польщі.

Німеччина справді завдає тону та прикладу для інших країн ЄС. Звичайно, це позитивно вплине на залучення іноземних інвестицій. Близько 0,5-1 млрд. євро інвестицій очікується цього року, якщо французькі та німецькі підприємці почнуть активно розвивати свій бізнес та будувати заводи в Україні, користуючись цими урядовими гарантіями.

Війна спричинила суттєві зміни у багатьох сферах національної економіки, зокрема, і в аграрному секторі. Стан сільського господарства в роки війни дещо погіршився, але навіть системне та цілеспрямоване знищення портової і зернової інфраструктури не змогло паралізувати галузь, яка продовжує розвиватись. Це стосується і будівництва зернових складів та терміналів.

Роль зернових складів у забезпеченні економіки

Україна багато років поспіль входить до когорти країн, які лідирують у рейтингу обсягів експортованого зерна. Мільйони тон зернових культур, що відвантажуються у різні куточки світу, забезпечують розвиток міжнародних аграрних відносин і приносять досить суттєвий обсяг валютної виручки. Наприклад, якщо зерно продається по ціні 6 доларів США за бушель (27,2 кг), то кожна тисяча тон приносить близько 220 тисяч доларів. Нескладно підрахувати, що збільшення обсягів виробництва, яке передбачає стрімкий розвиток складської інфраструктури, матиме позитивні наслідки для економіки.

Будівництво складів під час війни – виклики та переваги

Руйнівні наслідки війни не зупиняють нарощування складського потенціалу. Посівна в умовах війни триває і під час повітряних тривог, а відсутність умов для зберігання вирощених сільгоспкультур призводить до зайвих витрат і зниження рентабельності аграрних підприємств. В Україні найбільшого поширення набули металеві силоси й підлогові сховища з автоматизацією. Альтернативним варіантом можна вважати спеціальні рукави з поліетилену. Їх особливість полягає у можливості організувати зберігання зібраного врожаю безпосередньо на полі.

 

Підлогові зернові склади

Серед недоліків складів підлогового типу можна виділити складність реалізації проєктів повної автоматизації та контролю зміни характеристик продукції, високу трудомісткість завантажувальних і вивантажувальних робіт.

Проте сучасні склади дозволяють підвищити надійність зберігання сільгосппродукції, надають можливість безперервно контролювати вологість, температуру та наявність шкідників у зерні. Також вони забезпечують високу швидкість виконання технологічних операцій, захист від птахів, гризунів і при цьому займають мінімум корисної площі.

Популярність автоматизованих складів обумовлена тим, що автоматизація є вигідною альтернативою капітальному будівництву елеваторів, яке потребує чималого бюджету. Незважаючи на те, що автоматизація являє собою складний процес, зважений підхід до реалізації всіх етапів відповідного проєкту дозволяє вийти на прийнятний період їх окупності.

Українські фермери протягом 2023 року зібрали досить непогані врожаї зернових культур, але продаж стримують не надто високі ціни, тому більша частина зібраного збіжжя залишається на складах.

 

 

Незважаючи на постійні обстріли і руйнівні атаки, земельний фонд та аграрні відносини розвиваються, а провідні оператори українського ринку «не чекають влучної миті» і продовжують будувати нові зерносховища і активно відновлювати пошкоджені об’єкти.

Зернові склади як інвестиція в майбутнє

Багаторічна практика будівництва і експлуатації зернових складів підтверджує прибутковість такого бізнесу, оскільки щорічні врожаї треба якісно зберігати і готувати до продажу, а це можна зробити виключно на сучасному зерновому складі. Отже, якщо суб’єкти, які представляють сільське господарство (аграрії), не володіють власною мережею зерносховищ, вони будуть користуватися послугами однієї з компаній, присутніх на профільному ринку.

Якщо інвестувати у зернові склади і запропонувати виробникам привабливі умови співробітництва, можна розраховувати на стабільний прибуток на багато років уперед. Для підвищення попиту на послуги зернового складу потрібно передбачити, щоб мережа об’єднувала об’єкти різних конфігурацій, які дозволять надавати певні пільги аграріям і зберігати партії у кілька десятків, сотень або тисяч тон продукції в залежності від потреб замовника.

 

При експлуатації зерносховищ беруться до уваги безліч параметрів, серед яких можна виділити конфігурацію, принцип роботи і можливості вентиляційної системи. Як свідчить багаторічна практика, бездоганне функціонування вентиляційного обладнання – запорука довготривалого зберігання зернової сільгосппродукції.

---

Важливість правильної вентиляції в зерносховищах

Сільськогосподарські підприємства-власники зібраного врожаю, зберігають його у зерносховищах через сезонні коливання цін. Навіть поверхнева аналітика підказує: вигідніше витратити кошти на розрахунок за послуги зернових сховищ, через певний проміжок часу продавши зерно за привабливою ціною.

Довготривале зберігання урожаю в зерносховищах – досить складний технологічний процес, який вимагає безперервного контролю та регулювання цілої низки параметрів, зокрема, температури, вологості, режимів вентиляції та очищення повітря. Зерно, завантажене у сховище, виділяє тепло та вологу, тому активна система вентиляції складів (сховищ) є невід’ємною частиною процесу зберігання.

---

Наслідки відсутності сучасних вентиляційних систем

Експлуатація зерносховищ, не обладнаних системами примусової вентиляції, супроводжується підвищеним ризиком:

Негативний вплив зернового пилу, який утворюється внаслідок природного взаємного тертя зернинок і контакту з обладнанням (наприклад, при транспортуванні), полягає у підвищенні вибухової небезпеки. Збільшення кількості пилу у робочому середовищі (приблизно до 20 грам на кубічний метр) може призвести до неконтрольованого утворення іскор (статичної електрики), вибухів і подальшої масштабної пожежі.

«Система аспірації необхідна насамперед для того, щоб забезпечити пожежо- та вибухобезпеку зерносховища, а також комфортні умови праці для обслуговуючого персоналу. Тому що якщо є галереї — замкнутий простір, де в результаті роботи технологічного обладнання виділяється пил, то може виникнути його вибухонебезпечна концентрація. І за відсутності аспірації може статися вибух чи пожежа», — каже головний інженер ПрАТ «Укрелеваторпром» Микола Парфененко

Якщо розглядати підлогові склади, то, на думку експертів, їх вентиляція є надзвичайно критичною. Зокрема, за відсутності потужних вентиляторів, неможливою стає фунгіцидна продувка зерна. Відповідно, не вдається захистити врожай від атак гризунів.

---

Негативний вплив конденсату і перегріву

Перепади температури між внутрішніми і зовнішніми поверхнями зерносховища призводять до того, що на холодному даху складу з часом утворюється конденсат, який починає капати на зерно і зволожувати його. У результаті спостерігається проростання і гниття верхніх шарів завантаженої сільгосппродукції (особливо, це стосується рапсу), а показник втрат може сягати 5% від загального об’єму продукції.

Запобігти небажаним наслідкам описаного явища можна шляхом встановлення витяжних вентиляторів, які створюють постійну циркуляцію свіжого повітря та нормалізують рівень вологості у приміщенні.

Технологічні особливості

Щоб визначити, як правильно організувати вентиляцію на складі, потрібно враховувати, що зерно є натуральним, живим продуктом, тобто воно має здатність поглинати кисень, виділяючи воду і вуглекислий газ. Супутні хімічні реакції супроводжуються виділенням тепла, у результаті чого запускається цілий ланцюжок небезпечних процесів:

Одним з небезпечних наслідків самозігрівання є стрімке зростання температури до 200-300 градусів з подальшим утворенням численних осередків займання.

Небезпечний процес може тривати без зовнішнього впливу, оскільки волога і тепло виробляються природнім шляхом відповідно до законів фізики, хімії і біології. Дієвим способом, що дозволяє запобігти займанню і псуванню зерна, є примусове вентилювання складів.

Популярні типи вентиляції для зерносховищ

Принцип роботи вентиляційної системи полягає у створенні повітряних потоків, що мають визначені швидкості і напрямки та сприяють:

Один з найпоширеніших способів організації вентиляції зерносховищ полягає у закладанні вентиляційних каналів у фундамент. Зверху канали закриваються перфорованим настилом, що має невеличкі комірки для пропускання повітря діаметром 1,5 мм.

Нагнітання повітря, яке має вертикальний напрямок, забезпечується за рахунок використання вентиляторів визначеної потужності. Друга група вентиляторів встановлюється під покрівлею.

---

Підлогові і силосні рішення

Організація ефективної вентиляції у підлогових сховищах є більш трудомістким процесом у порівнянні з розробкою та встановленням систем вентиляції елеваторів. Наприклад, силосні конструкції дозволяють швидко відреагувати на утворення осередків пікових температур і уникнути перегрівання за рахунок примусового вентилювання або перемішування зерна. У підлоговому сховищі зазначена можливість відсутня, тому ризик псування продукції є більш відчутним.

На думку Анатолія Купрієвича, який є визнаним експертом елеваторного ринку, сфера зберігання зерна потребує додаткових потужностей та впровадження сучасних систем вентиляції: